РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ПРАВОПОРЯДКУ ЯК ЧАСТИНИ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

В умовах воєнного стану органи правопорядку України зіштовхнулись із безпрецедентними викликами у своїй діяльності, насамперед безпековими, на які довелося оперативно реагувати. Ці виклики вплинули на здатність органів правопорядку ефективно виконувати свої функції із забезпечення національної безпеки України в низці аспектів.

З метою реформування органів правопорядку, забезпечення їх модернізації й приведення у відповідність із стандартами, яких повинна досягти Україна на шляху до членства у ЄС, Указом Президента України від 11.05.2023 року № 273/2023 було схвалено Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023-2027 роки.

Серед основних напрямів реформування органів правопорядку визначено:

– уніфікація правових засад організації системи органів правопорядку зі встановленням критеріїв розмежування напрямів діяльності;

– забезпечення подальшого розвитку системи органів правопорядку на основі застосування ризик-орієнтованих підходів, інформаційно-аналітичної діяльності, стратегічного менеджменту та прогнозування;

– подальший розвиток національної системи кібербезпеки;

– посилення системної взаємодії з інститутами громадянського суспільства у сфері протидії злочинності;

– гармонізація із законодавством ЄС і досягнення необхідних стандартів у питаннях прикордонного контролю шляхом запровадження національної системи автоматичного обміну між органами правопорядку інформацією з питань перетинання державного кордону з метою протидії тероризму та іншим кримінальним загрозам;

– модернізація правових засад оперативно-розшукової діяльності;

– послідовна кримінальна політика, пріоритетом у якій є запобігання злочинності, невідворотність відповідальності, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення інтересів потерпілого, а також запровадження стратегічного планування у сфері кримінальної політики;

– забезпечення обов’язкового проведення кримінологічної експертизи проєктів законів про внесення змін до кримінального, кримінального процесуального та суміжного законодавства України;

– запровадження періодичного анонімного віктимологічного опитування населення з метою встановлення кількості осіб, які стали потерпілими від кримінальних правопорушень;

– розвиток альтернативних заходів вирішення кримінально-правових конфліктів, що застосовуватимуться на досудовій стадії кримінального провадження під час розслідування окремих видів кримінальних правопорушень, насамперед фінансового характеру, запровадження відновного правосуддя, а також удосконалення правового регулювання інститутів звільнення від кримінальної відповідальності, покарання, пробації, угод про примирення і медіації в межах кримінального провадження;

– розбудова інституту забезпечення безпеки учасників кримінального провадження, насамперед заявників, викривачів, потерпілих і свідків, а також розвиток інституту відшкодування шкоди особам, які постраждали від насильницьких та у певних випадках окремих майнових кримінальних правопорушень;

– удосконалення внутрішньої структури і функцій органів правопорядку та прокуратури, чіткий розподіл повноважень, функцій і сфер відповідальності між органами правопорядку, створення ефективної системи їхньої взаємодії;

– посилення координаційної ролі Офісу Генерального прокурора, запровадження правового механізму затвердження та/або погодження Генеральним прокурором міжвідомчих актів органів правопорядку з питань проведення досудового розслідування та здійснення оперативно-розшукової діяльності (стандарти, методичні рекомендації);

– визначення ключових показників ефективності (KPI), на підставі яких буде проводитися оцінка ефективності та якості роботи органів правопорядку й прокуратури;

– удосконалення механізмів внутрішнього контролю та запобігання корупції;

– впровадження інституту детективів у діяльність органів досудового розслідування як частини органів правопорядку;

– здійснення консолідованої поетапної цифрової трансформації органів правопорядку та прокуратури на основі інструментів стратегічного менеджменту, які відповідають найкращим практикам ЄС;

– надання органам правопорядку та прокуратури для забезпечення виконання покладених на них функцій права на безпосередній спільний доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і баз даних, держателем (адміністратором) яких є інші державні органи;

– посилення механізмів демократичного цивільного контролю, сприяння активній участі громадянського суспільства у взаємодії з органами правопорядку та прокуратури;

– впровадження комплексного гендерного підходу та дотримання принципів інклюзії;

– посилення гарантій незалежності органів правопорядку та прокуратури від зовнішнього й внутрішнього втручання в їхню професійну діяльність, зокрема в рамках здійснення кримінального провадження.

Демократично керована, підзвітна, компетентна, дієва та результативна система органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України слугуватиме передумовою для стабільного розвитку держави й суспільства.

Посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/273/2023/print

Професор кафедри

ОРД ФПФПКП ОДУВС

кандидат юридичних наук, професор                                                                                                           

Сергій АЛБУЛ