Почесні професори університету

1474890320_555-e14749564909501456903406_dumko1

  Думко Феофан Каленикович. Генерал-майор міліції у відставці, кандидат педагогічних наук, доцент. Дійсний член Української академії наук національного прогресу, президент Коаліції з проблем насильства в сім’ї в Одеській області.

    Народився 10 січня 1942 року в с. Жеребки Чуднівського району Житомирської області. 1961-1964 — рр. служив у лавах Збройних Сил.

    Закінчив Львівський будівельний технікум (1961 р.), Одеський інститут інженерів морського флоту (1969 р.), Київську вищу школу МВС СРСР (1989 р.).

    У 1961-1973 рр. працював у ремонтно-будівельному управлінні м. Мари; у Ленінградському морському торговому порту.

    Обирався депутатом Одеської обласної ради народних депутатів та Іллічівської міськради.

   Із серпня 1981 р. перебував на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника УВС Одеського облвиконкому.

    З 1988 р. працював начальником Одеської спеціальної середньої школи міліції МВС СРСР, Одеського училища міліції МВС України.

    Із червня 1995 р. – ректор Одеського інституту внутрішніх справ МВС України.

  З лютого 2002 року до вересня 2003 року – ректор Одеського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ. З 2004 р. – радник начальника Головного управління МНС України в Одеській області. За час його керівництва навчальним закладом підготовлено більше ніж 5 тисяч спеціалістів для органів внутрішніх справ всіх областей та залізниць України, понад 30 кандидатів і докторів наук.

  Автор понад 50-ти наукових праць. Найбільш важливим досягненням стали наукові дослідження з проблем насильства в сім’ї. На цю тему ним опубліковано понад 40 наукових праць у спеціалізованих журналах.

    Нагороджений орденом «Знак пошани», медалями «За бездоганну службу» ІІІ ступеня, «100 років визволення Болгарії від османського іга», «Ветеран праці», нагрудними знаками «Відмінник міліції», «Почесний знак МВС України», Премія МВС України «За розвиток науки і техніки» І та ІІ ступенів. У 2000 р. нагороджений дипломом Міжнародного відкритого Рейтингу популярності та якості «Золота Фортуна» із присвоєнням титулу «Лауреат Рейтингу».

    Має відзнаки Одеської обласної державної адміністрації, Одеської міської ради.

Цвілюк Семен Антонович. Доктор історичних наук, професор. В університеті працює з 2001 року.   Коло наукових інтересів: історія України та української культури, осмислення, аналіз і оцінка національно-культурних та історико-лінгвістичних процесів в Україні ХХ століття; драматичних процесів із часів тиранічного сталінського режиму, що увійшов в історію як епоха «Розстріляного Відродження».

   Є автором понад 380-ти наукових, науково-популярних та публіцистичних друкованих праць, у тому числі – 12-ти монографій і кількох циклів історичних нарисів для енциклопедичних видань, а також статей, історичних есе та брошур. Співавтор підручника «Філософія», затвердженого Міністерством освіти і науки України, та навчально-методичних посібників з історії України, філософії та культурології; тричі нагороджувався дипломом І ступеня університетського конкурсу „Кращий науковець року”. Є членом редакційної колегії періодичного фахового наукового збірника „Інтелігенція і влада. Серія: Історія” та історико-краєзнавчого альманаху „Південний Захід. Одесика”. 

 

1Водько Микола Петрович, доктор юридичних наук, професор, генерал-майор міліції у відставці. Народився 24 вересня 1936 року. Випускник Одеської спеціальної середньої школи міліції 1956 р. Пройшов шлях від курсанта до генерала.

Микола Петрович – знаний в Україні і світі науковець та практичний діяч, адже має значний досвід практичної роботи на керівних посадах в оперативних підрозділах органів внутрішніх справ. До 1991 року очолював Головне управління карного розшуку МВС СРСР.

За час науково-педагогічної діяльності опубліковано понад 200 його робіт, у тому числі  «Чому так довго шукали Чикатила?», «Оперативно-розшукова діяльність органів внутрішніх справ України», «Організація комплексних заходів боротьби з рецидивною злочинністю», «Правові та організаційні основи оперативно-розшукової діяльності по боротьбі з організованою злочинністю», «Формування політики протидії кримінальним правопорушенням в Україні (оперативно-розшуковий аспект)» тощо.

Відомий науковець з 2007 року працює в Одеському державному університеті внутрішніх справ, де веде активну науково-педагогічну роботу, рецензує і опонує наукові роботи, керує підготовкою кандидатів і докторів наук. Тож, будучи випускником 1956 року Одеської спеціальної середньої школи міліції, він й сьогодні не залишає стіни рідної альма-матер.

Микола Петрович удостоєний багатьох державних нагород, нагороджений іменною зброєю, Почесною грамотою Верховної Ради України, є учасником ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС та учасником бойових дій, має звання «Заслужений працівник МВС», член Всеукраїнської асоціації науковців та фахівців у сфері оперативно-розшукової діяльності.