• Українська
  • English
×

Рубрика «Обличчя університету» триває

Сьогодні наша розмова з курсантом 4-ого курсу факультету №3 Одеського державного університету внутрішніх справ рядовим поліції Марією Радько – кандидатом у майстри спорту з легкої атлетики, дворазовою призеркою Чемпіонату України з гірського бігу, учасницею Чемпіонату світу з гірського бігу, багаторазовою переможницею українських забігів на дистанції 10000 км. Тільки з початку року Марія посіла перше місце в Одеському напівмарафоні у віковій категорії 18-22 на дистанції 21 км, виборола перше місце в марафоні Іntersport UA в м.Києві у віковій категорії 18-22 років, здобула перше місце в забігу «Нова Пошта. Півмарафон» на дистанції 10 км, завоювала третє місце на Чемпіонаті України з естафетного бігу в м.Черкаси.

– Чому Ви вирішили пов’язати свою долю зі службою в поліції? 

– Ми живемо в історично дуже важливий час, коли вирішується подальша доля нашої країни. В такі часи всі повинні бути сильними, мужніми, рішучими. Та це стосується не лише чоловіків, адже скільки дівчат зараз пліч-о-пліч з чоловіками захищають нашу країну на Сході. Не менше сміливих дівчат прийшли служити в поліцію. Ми повинні бути гарним прикладом для чоловіків, адже якщо ми здатні захищати наших громадян, переслідувати та затримувати порушників, то чоловікам соромно бути слабкішими за нас. Я хочу жити в сильній правовій державі та саме такою передати її своїм майбутнім дітям. Бути поліцейським – це мій усвідомлений вибір.

– Які якості повинні бути притаманні справжньому поліцейському?

– Справжній поліцейський – це не просто людина, яка постійно за кимось женеться. Сучасний поліцейський – це грамотна, освічена особистість, яка в тій чи іншій ситуації може бути й психологом, і вихователем, і навіть дати батьківську пораду. Але найголовніше те, що він повинен стояти на захисті громадян, а не окремих політичних сил чи економічних структур. Поліція повинна бути з народом.

– Кого Ви вважаєте прикладом для наслідування?

– Ви знаєте, кумирів у цьому житті багато. На жаль, час від часу вони не виправдовують наших сподівань і перестають бути прикладом для наслідування. На мою думку, важливіше стати самому прикладом для інших і тримати цю марку до останнього. Це набагато важче, ніж сліпо наслідувати когось.

– Яким власним досягненням Ви найбільше пишаєтесь на даний момент?

– Щонайменше тим, що в мене беруть інтерв’ю як у кращого курсанта мого вишу.

– Ви досягли вже певних успіхів у легкій атлетиці. Що найтяжче в цьому виді спорту? 

– Найтяжче перебороти себе. Побороти лінощі, коли в негоду або ж навпаки, в прекрасну погоду, всі відпочивають, а тобі потрібно тренуватися. Перебороти себе, коли ти прибігла не першою, але повинна не здатися та хникати, а йти та працювати далі на результат. Перебороти себе, коли тіло говорить: «Не можу!», а розум кричить: «Піднажми!».

– Інтенсивне навчання й таке серйозне ставлення до спорту передбачає деякі навантаження – стресові, емоційні. Що Вам дарує відчуття розслабленості?

– Для такої енергійної людини як я відчуття розслабленості – це лише мить. Мить, коли в твоїх руках заліковка з найкращими оцінками, мить, коли на твоїх грудях переривається фінішна стрічка.

– З яким літературним персонажем Ви б себе порівняли? 

– Певне, з Шерлоком Холмсом, бо я в постійному пошуці. І знаю, що найголовніше – це знайти себе в цьому житті.

– Як Ви вважаєте, видатною людина стає завдяки таланту чи наполегливій праці? Чому?

– Талант – це лише допоміжна функція для наполегливої людини й тягар для лінивої. В кожній людині є талант та декому ліньки його навіть розкрити, не кажучи вже про те, щоб працювати над ним.

– Як Ви розумієте відомий вислів «П’ю життя великими ковтками»? Чи може він бути Вашим життєвим принципом? 

– Від життя потрібно брати все, або, як говорить мій тато, в житті треба спробувати все, окрім наркотиків. На жаль, життя не безмежне, та ніхто не знає, скільки кому відведено. Та чомусь про одних, які пішли рано, знає весь світ, а інші прожили довге безглузде та порожнє життя. Я не така, я п`ю життя великими ковтками та отримую від цього насолоду.

– Яке місце, на Вашу думку, посідає молодь у сучасному українському суспільстві?

– Я радію тому, що сучасна молодь талановита та успішна, робить прекрасні й корисні відкриття, вболіває за свою країну й віддає за неї життя. Радію тому, що молодь видно в поліції, медицині, освіті та засмучена тим, що мало молоді в політиці та при владі. На мою думку, сучасна молодь може принести нове бачення та свіжі ідеї в управління державою. Тож, дорогу молодим!