В рамках програми обміну «Відкритий світ» представниця ОДУВС відвідала Сполучені Штати Америки
З 15 по 26 березня 2017 року завідувач кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Одеського державного університету внутрішніх справ кандидат юридичних наук майор поліції Олена Ковальова відвідала США в межах програми обміну «Відкритий світ».
Програма «Відкритий світ» була заснована Конгресом США у травні 1999 року в якості пілотного проекту. У грудні 2000 року Конгрес США ухвалив рішення щодо створення постійного Центру лідерства при Бібліотеці Конгресу США, на базі якого і здійснюються програми обмінів. Адміністративну й матеріально-технічну підтримку програми здійснює некомерційна організація Американські ради з міжнародної освіти.
Програма «Відкритий світ» призначена для молодих лідерів. Потенційні кандидати номінуються різними організаціями, в залежності від тематики програми обміну. Цього разу програма обміну включала в себе теми, присвячені подоланню бідності, наданню допомоги внутрішньо переміщеним особам, а також протидії торгівлі людьми. Олена Ковальова взяла участь у програмі обміну з протидії торгівлі людьми.
Першим містом візиту став Вашингтон, в якому делегати зустрілись з лекторами, які розповіли про історію створення та розвитку США, особливості культури та правової системи. Однією з лекторок була Мирослава Гонгадзе, яка розповіла про діяльність проекту «Голос Америки» та його роль у розбудові відносин між Україною та США.
Згодом для делегатів була організована екскурсія містом. Цікавим є факт, що в країні відсутнє міністерство культури, однак культура ненав’язливо прищеплюється оточуючим середовищем, оскільки в місті є багато історичних пам’яток, парків, музеїв. Урок історії у школярів може проходити у тематичних музеях, природознавства – на природі. Одним із напрямів формування толерантності у суспільстві є запрошення у школи представників різноманітних діаспор, які розповідають про особливості культури певної національності. При коледжах існують вечірні навчальні програми (комп’ютерної грамотності, наприклад), які часто сплачуються підприємцями для своїх працівників. 97% населення США закінчують школи, 35,8% – магістерські програми. Безкоштовна освіта є, однак максимум на рівні коледжу, університети – оплатні та освіта в них побудована на кредитній системі. Студенти самостійно обирають дисципліни для набрання необхідної кількості кредитів.
Влада США має трирівневу структуру: національний – федеральний – місцевий рівні. Сенатором може бути особа не молодше 35 років та яка не менше 9 років є громадянином (-кою) США. Цікаво, що конгресмени обираються на строк 2 роки. За цей час майже неможливо реалізувати будь-яку законодавчу ініціативу, отже виборці можуть оцінити важливість ініціатив конгресмена та переобрати його на наступний строк, щоб він все ж таки реалізував свою ініціативу. Якщо необхідно оперативно реалізувати ініціативу, Президент може видати відповідний указ, обов’язковий для виконання органами виконавчої влади, однак часто для його реалізації необхідні кошти, які виділяє конгрес. Таким чином є можливість блокувати ініціативи Президента. Взагалі у США досить добре розвинена система стримування та противаги у владі.
У США немає спеціальних законів, спрямованих на протидію торгівлі людьми, переважно ці питання врегульовані у статутах штатів, які є досить детальними. Громадські організації, що надають допомогу постраждалим від насильства та торгівлі людьми особам, на 30% та більше утримуються за рахунок фондів федерального бюджету. При цьому в США існує незалежний аудит витрачання бюджетних коштів.
Під час перебування з робочим візитом у м. Канзас-Сіті делегати з України відвідали 12 організацій, серед яких: офіс сенатора Claire McCaskill; Асоціація розвитку міста Канзас-Сіті; офіс правової допомоги; Притулок RoseBrooks; Федеральна прокуратура штату Міссурі; госпіталь SaintLuke’s; офіс представника конгресмена Kevin Yoder; Департамент поліції м. OverlendPark, штат Канзас; Коаліція проти сексуального та домашнього насильства (м.Топіка); організація «MOCSA»; притулок HopeHouse.
Для того, щоб більше дізнатись про звичайне життя американців та їх культуру, учасники програми обміну розміщуються у звичайних американських родинах. Серед відмінностей США та України слід відмітити наступні. В кожному штаті діють власні правила дорожнього руху. Наприклад, в штаті Канзас дозволено говорити по мобільному телефону за кермом, а в Міссурі – ні. При цьому велика увага приділяється особистій безпеці пасажирів та водія, зокрема абсолютно всі завжди пристібають ремені безпеки.
З 1990 року в США діє Закон про захист прав людей з інвалідністю, який неухильно виконується. Особи з інвалідністю дійсно не мають перешкод до адміністративних будівель та їх послуг. Так, в Канзаському капітолії всі написи на табличках дублюються шрифтом Брайля, а також є зручно розташована кнопка автоматичного відкриття дверей. Особи з вадами слуху та зору можуть безперешкодно звертатись до правоохоронних органів шляхом надіслання смс та телетайпу.
В США дуже розвинена система надання допомоги постраждалим від насильства та торгівлі людьми особам, зокрема лише у штаті Міссурі існує близько 10 притулків для жертв насильства. Більшість притулків приймають без виключення всіх осіб (навіть які зловживають наркотиками та алкоголем), відсутнє медичне обстеження до поселення.
Звертає на себе увагу розвинена система співпраці органів публічної адміністрації та громадських організацій в США. Наприклад, поліція та притулки мають договори про співпрацю, в межах яких поліцейські у випадку реагування на випадок насильства зобов’язані особисто повідомляти телефоном працівників притулків та інших громадських організацій, які надають допомогу жертвам насильства. Цікаво, що для отримання допомоги жертвам насильства не обов’язково звертатись до поліції, можна звернутись до соціальних установ. В свою чергу, громадські організації повідомляють про виявлені випадки торгівлі людьми поліцію. При цьому зберігається анонімність особи, якщо вона не бажає спілкуватись з поліцією, однак не у випадку дітей.
За інформацією департаменту поліції м. Оверленд Парк, штат Канзас, переважно постраждалими від торгівлі людьми є нелегальні мігранти. Покарання за торгівлю людьми передбачає від 10 до 15 років ув’язнення та конфіскацію майна. Відповідальність за деякі злочини настає з 12 років. Цікаво, що про факт затримання особи, яку підозрюють у вчиненні злочину, адвоката повідомляє суддя, а не поліція. Затримана особа має предстати перед суддею не пізніше, ніж за 48 годин після затримання.
Кожен працівник поліції, незалежно від підрозділу, обов’язково проходить тренування з питань протидії торгівлі людьми (не менше 40 годин на рік). Тренерами є самі поліцейські-практики, які працюють в групі по протидії торгівлі людьми, а також представники громадських організацій, які на запит поліції розробляють навчальні програми. Під час тренінгів особлива увага приділяється навчанню поліцейських ідентифікації постраждалих від торгівлі людьми осіб та спілкуванню з ними.
За інформацією поліцейських рівень корупції в правоохоронній системі надзвичайно низький, зокрема тому, що ЗМІ дуже пильно слідкують за діяльністю поліцейських, а також завдяки ретельному відбору кандидатів на службу у поліцію. Під час відбору на службу у поліцію ретельно перевіряється досьє кандидата, особа проходить опитування на поліграфі, здає тест розумових здібностей, фізичної підготовки, проходить медичне та психологічне обстеження. На загальнонаціональному рівні кількість жінок-поліцейських становить всього 11%.
Цікаво, що кожен працівник правоохоронних органів та військові обов’язково здають відбитки пальців, які зберігаються у відповідній базі даних. Крім того, правоохоронці спонукають батьків здавати відбитки пальців дітей, що сприятиме їх більш оперативному розшуку у разі зникнення.
В США, як і в багатьох інших країнах, існує проблема емоційного вигорання поліцейських. Тому у кожному департаменті є психолог, а також групи підтримки з числа самих поліцейських, які відчували емоційне вигорання та змогли впоратись з цим.
Звертає на себе увагу те, що в США створена міжнародна асоціація судово-медичних експертів та існує можливість пройти судово-медичну експертизу на базі будь-якої лікарні, до якої звернулась постраждала особа. Існує близько 22 різноманітних програм судово-медичної експертизи на 6 районів Канзасу, деякі з них мають обмеження щодо строків звернення після випадку насильства – 3-4 дні.
Кожна лікарня має спеціальні набори для проведення судово-медичної експертизи з детальною покроковою інструкцією. До речі, один із таких наборів вдалось привезти в Одесу. Всі послуги медичної експертизи безкоштовні для всіх, доступні цілодобово та можливі без направлення поліції за зверненням особи до лікарні.
Постраждала від насильства особа з результатами експертизи може безпосередньо звернутись до суду за відшкодуванням завданої матеріальної та моральної шкоди, без звернення до поліції. Взагалі в результаті проходження судово-медичної експертизи передбачено 2 види доказів: 1) фактичні (сліди, які були виявлені безпосередньо на тілі) та 2) покази експерта у суді (суддя може викликати або ту особу, яка проводила експертизу, або якщо вона не має достатньо досвіду – іншого експерта, який інтерпретує результати експертизи у суді).
Заслуговують на увагу центри Trauma, на базі яких в одному місці можливо і пройти СМЕ, і отримати психологічну та консультативну допомогу.
Взагалі правова допомога надається безкоштовно для осіб, які доведуть, що знаходяться за межею бідності. Юристи правової допомоги не беруть участі у кримінальних справах, лише надають допомогу в питаннях визначення місця проживання дитини, розлучення, а також щодо отримання охоронного ордеру, який можна отримати без звернення у поліцію, а за його порушення передбачена відповідальність – від 1 до 7 років ув’язнення (до речі в Україні – максимум 15 днів адміністративного арешту).
Звертає на себе увагу, що в США торгівля людьми розглядається виключно як сексуальна та трудова експлуатації. Інші форми експлуатації (насильницьке донорство, втягнення в злочинну діяльність та ін.) можуть визнаватись злочинами, однак не входять в поняття торгівля людьми та ними займаються інші групи правоохоронців. При цьому, на відміну від України, умовний строк покарання за випадки торгівлі людьми неможливий. До відповідальності притягують також споживачів сексуальних послуг. Цікаво, що поліція може збирати докази надання оплатних сексуальних послуг без залучення сторонніх осіб, самостійно звертаючись за оголошенням. Покази поліцейського не піддаються сумніву та не потребують підтвердження свідків чи понятих.
В США існують Центри захисту прав дітей, на базі яких проводиться опитування дитини, яка постраждала від насильства, із залученням всіх передбачених фахівців та представників влади (за так званою методикою «Зеленої кімнати»). Безпосередньо опитування дитини проводить людина, яка є фахівцем з питань опитування дітей. Є письмові домовленості, договори, які дозволяють визнавати результати таких опитувань в суді в якості доказів. В переважній кількості випадків ініціює таке опитування поліція.
Однак, слід відзначити, що в США й досі існує норма, яка містить положення щодо «міри дозволеного виховання», тобто можливості застосування фізичної сили в процесі виховання дитини. Чи перевищена ця міра, чи є факт насильством, в кожному випадку вирішує виключно суд.
Насичена програма обміну дозволила скласти цілісне уявлення про особливості діяльності органів державної влади та громадськості, а також їх взаємодії з протидії торгівлі людьми та насильству в США, надала можливість відчути культурні особливості, налагодити професійні зв’язки та надихнула на впровадження позитивного досвіду й ініціатив для розбудови України як правової та демократичної держави.
