Продовжуємо рубрику «Обличчя університету»

Сьогодні ми знайомимо Вас із курсантом 2-го курсу факультету № 2 Одеського державного університету внутрішніх справ рядовим поліції Владиславом Таранюком, якого вже більше року залучено до роботи в Центрі моніторингу кіберпростору кафедри кібербезпеки та інформаційного забезпечення університету. Крім цього, наукова робота, яку він підготував, у цьому році посіла 1 місце на Всеукраїнському конкурсі наукових робіт курсантів, слухачів та студентів ЗВО МВС України.

 – Чому Ви вирішили пов’язати свою долю зі службою в поліції?

– Я хочу стати полісменом, бо маю бажання й хочу допомагати людям, вірю, що робота в поліції допоможе мені зробити свій внесок у покращення не лише поліцейської структури, а й усієї держави. Я переконаний, що зараз своїми діями молоде покоління, до якого я належу, повинно творити і плекати свою державу, робити її міцною й стабільною, вважаю, що обраний фах мені в цьому допоможе.

– Які Ваші цілі в житті? Ким Ви бачите себе в поліції?

– Як і для будь-якого чоловіка, моєю головною метою в житті є створення родини. Щаслива родина може існувати лише у щасливій, міцній і сучасній державі. Більше того, родина – це зменшена копія держави, в якій ми живемо, соціальний кластер суспільства. Жодна сім’я не може існувати в небезпечному суспільстві, тому для досягнення своєї головної життєвої цілі, я маю прагнення стати полісменом, тим самим, надати своїй родині безпеку, захищеність, стабільність та, звичайно, матеріальну забезпеченість. Бажаю поєднати себе з роботою у кіберполіції, вірю, що майбутнє нерозривно пов’язане з розвитком кіберпростору, і саме на нього слід звернути особливу увагу зараз.

– Як Ви проводите вільний час?

– Процес навчання передбачає малу кількість вільного часу. Я хочу працювати в поліції, тому більшість вільного часу намагаюсь проводити за навчанням, самовдосконаленням, соціальним становленням. Не залишаю без уваги й свою родину, друзів.

– Ваші життєві принципи?

– Наші принципи карбуються протягом усього життя. На даному життєвому етапі, я можу виділити такі: «Живи сьогоднішнім днем, але не забувай про своє минуле»; «Цінуй та поважай матір та батька, бо вони подарували тобі життя»; «Люби свою країну»; «В будь-якій ситуації треба залишатись людиною»; «Самовдосконалюйся та навчайся, бо тільки ти будуєш своє майбутнє, і те, яким воно буде, залежить лиш від тебе»; «Поважай, люби і цінуй свою родину»; «Щоранку прокидайся з бажанням жити, цінуй своє життя»; «У щасливій родині, народжуються щасливі діти»;  «Умій довіряти людям».

– Кого Ви вважаєте прикладом для наслідування? 

– Найбільшим прикладом для мене є мій тато. Він навчив мене всьому, що я зараз знаю. Крім того, він сам працює в поліції, це вплинуло й на мій вибір професії. Він навчив мене, що саме чоловік будує й захищає свою родину, а для становлення міцної сім’ї потрібна безпека, соціальна захищеність, моральне здоров’я та віра в майбутнє. Усе це так чи інакше, повинна надавати і забезпечувати держава через розбудову міцних виконавчих органів, поліції зокрема.