• Українська
  • English
×

«ОДЕСЬКИЙ ПІНКЕРТОН» XIX СТОЛІТТЯ

Підготовка майбутніх фахівців для підрозділів Національної поліції в Одеському державному університеті внутрішніх справ орієнтована не тільки на набуття теоретичних знань, а й на вивчення практичного досвіду сьогодення та минулого. Адже в історії оперативно-розшукової діяльності існувало багато особистостей, які зробили суттєвий внесок у справу протидії злочинності.

А чи є в історії вітчизняного сиску особистості, які невиправдано забуті?

Чи є мемуари, за якими можна навчатися майбутнім працівникам оперативних підрозділів? Відповідь на ці запитання єдина: Так, є…

2Віталій Володимирович фон Ланге – заступник керівника сискної поліції м. Одеси наприкінці XIX століття. Саме він припинив злочинний шлях «славнозвісної» Соньки «Золотої Ручки» та багатьох інших злочинців Одещини того часу.

Віталій Володимирович фон Ланге народився в 1863 році в збіднілій дворянській родині німецького походження. У 1879 році він був зарахований добровольцем в 13 стрілецький батальйон і незабаром направлений в Одеське окружне юнкерське училище.

3Після закінчення навчання в серпні 1881 року фон Ланге отримав звання підпрапорщика та провів шість років на армійській службі в 59-му піхотному Люблінському полку і 25-му піхотному Могильовському полку, і дослужився до звання підпоручика.

На початку літа 1887 року фон Ланге вийшов у відставку і в серпні 1887 року був призначений околодочним наглядачем Одеської міської поліції. В цілому фон Ланге прослужив в поліції понад чверть століття, в тому числі 18 років – в поліції Одеси. Кілька років він обіймав посаду помічника керівника сискного (розшукового) відділення поліції Одеси, на той час одного з найбільших кримінальних центрів. Слід зазначити, що на той час структурно сискні відділення складалися із чотирьох підрозділів – столів: 1) особистого затримання; 2) спостереження; 3) розшуку; 4) довідково-реєстраційного бюро.

4Сучасні дослідники відзначають В.В. фон Ланге як обдарованого сищика і прихильника наукового підходу до розшукової справи. Як свідчать архівні матеріали, перебуваючи на посаді, В.В. фон Ланге особисто розкрив понад триста злочинів. Саме В.В. фон Ланге здійснював розшук та затримав «славнозвісну» Соньку «Золоту Ручку», про що потім написав окрему книгу. Він створив широку агентурну мережу в злочинному світі, склав класифікацію злочинців, вів спеціальну картотеку на злочинців-«гастролерів», а в своїх спогадах розкрив безліч кримінальних схем злодіїв, грабіжників, вбивць, фальшивомонетників, аферистів, шахраїв тощо. Саме його називали «Одеський Пінкертон», порівнюючи із знаним детективом Аланом Пінкертоном.

5При виконанні службових обов’язків, в 1897 році під час затримання злочинців, В.В. фон Ланге був тяжко поранений в обличчя. Однак, він не пішов зі служби і вже у 1902 році був призначений керівником сискної поліції м. Харків.

Вже у січні 1907 року він повертається до Одеси та продовжує боротьбу зі злочинністю. 6Прослуживши у поліції 25 років, В.В. фон Ланге у 1912 році пішов зі служби та залишився в Одесі. На той час він мешкав у власному домі по вул. Прохоровська, 34.

Свій значний досвід розшукової роботи В.В. фон Ланге виклав і у літературних здобутках. З під його пера вийшли такі книги, як «Злочинний світ», «Спогади Одеського сищика» та «Істина про «Золоту Ручку». 7Примітно, що перша книга – «Злочинний світ» на той час мала гриф обмеженого доступу «Для службового користування», адже в ній фон Ланге докладно висвітлював притаманні тому часу оперативно-розшукові заходи, які використовувалися сискною поліцією у боротьбі зі злочинністю. Безсумнівно, ці книги і сьогодні мають теоретичне і практичне значення для майбутніх сищиків.8

Загинув В.В. фон Ланге трагічно. У березні 1918 року в с. Березівка Одеської області він був вбитий анархістами – членами угрупування Марусі Никифорової. Обставини його загибелі і по цей час невстановлені. На це питання ще мають дати відповідь архівні матеріали, а ім’я Віталія Володимировича фон Ланге безсумнівно посяде належне місце в історії оперативно-розшукової діяльності.

За матеріалами з відкритих джерел.

Упорядник – Сергій Албул

9 10 11