• Українська
  • English
×

АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ: ЕТИКА УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ЖИТТЯ

В Одеському державному університеті внутрішніх справ схвалено Кодекс академічної доброчесності (URL: http://surl.li/amirx). Він встановлює загальні моральні принципи та правила етичної поведінки осіб, що працюють і/або навчаються в університеті, якими вони мають керуватись у своїй діяльності під час навчання чи надання освітніх послуг, а також визначає процедури забезпечення дотримання академічної доброчесності в університеті, види відповідальності за конкретні порушення академічної доброчесності.

Разом із тим, серед учасників освітнього процесу це визначення подекуди асоціюється виключно з поняттям «плагіату». Але світові академічні практики, чинне вітчизняне законодавство трактують «академічну доброчесність» значно ширше, охоплюючи різні сфери освітнього процесу.

У «Стандартах і рекомендаціях щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти», які були ухвалені міністрами у справах вищої освіти у 2005 році після подання відповідної пропозиції Європейською асоціацією із забезпечення якості вищої освіти (ЄАЗЯВО) спільно з Європейською спілкою студентів (ЄСС) Європейською асоціацією вищих навчальних закладів (ЄАВНЗ) та Європейською асоціацією університетів (ЄАУ), академічна доброчесність виокремлюється як один з обов’язкових елементів забезпечення якості вищої освіти.

2У 2012 році Міжнародний центр академічної доброчесності при Ратлендському інституті етики, Університет Клемсон в Південній Кароліні, розробив документ «Фундаментальні цінності академічної доброчесності» (Fishman 2012). За цим підходом, академічна доброчесність – це відданість академічної спільноти, навіть перед лицем труднощів, шести фундаментальним цінностям: чесності, довірі, справедливості, повазі, відповідальності й мужності. Ось, як вони трактуються:

Чесність. Академічні спільноти доброчесності просувають пошук істини й знання через інтелектуальну та особисту чесність у процесі навчання, викладання, наукових досліджень і надання сервісів по дорученню адміністрації.

Довіра. Академічні спільноти доброчесності стимулюють і покладаються на клімат взаємної довіри. Клімат довіри заохочує і підтримує вільний обмін ідеями, який у свою чергу дає можливість науковим пошукам реалізуватися найповнішою мірою.

Справедливість. Академічні спільноти доброчесності встановлюють чіткі й прозорі очікування, стандарти для підтримання справедливості у стосунках між здобувачами вищої освіти, викладачами та адміністративним персоналом.

Повага. Академічні спільноти доброчесності цінують інтерактивну, кооперативну та партисипативну природу навчання і пізнання. Вони поважають та вважають за належне розмаїття думок та ідей.

3Відповідальність. Академічні спільноти доброчесності покладаються на принципи особистої відповідальності, що підсилюється готовністю окремих осіб і груп подавати приклад відповідальної поведінки. Підтримують взаємно узгоджені стандарти, а також вживають належних заходів у випадку їхнього недотримання.

Мужність. Для розбудови й підтримання академічних спільнот доброчесності потрібно більше, ніж просто вірити в фундаментальні цінності. Трансформація цінностей від розмов про них до відповідних дій, їхнє відстоювання в умовах тиску і труднощів потребує рішучості, цілеспрямованості і мужності.

В Україні відповідно до положень Законів України «Про освіту» та «Про вищу освіту», академічна доброчесність визначається, як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

При цьому, дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
  • контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
  • об’єктивне оцінювання результатів навчання.

У свою чергу, дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

  • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

  • академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
  • самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
  • фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
  • фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
  • списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
  • обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
  • хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
  • необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;
  • надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;
  • вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.

Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники закладу вищої освіти зобов’язані дотримуватися в освітньому процесі та науковій (творчій) діяльності академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами вищої освіти. Зі свого боку, особи, які навчаються у закладах вищої освіти зобов’язані виконувати вимоги освітньої (наукової) програми (індивідуального навчального плану (за наявності), дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання.

Законодавством передбачена відповідальність за порушення академічної доброчесності.  Зокрема, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

  • відмова у присудженні ступеня освітньо-наукового чи освітньо-творчого рівня чи присвоєнні вченого звання;
  • позбавлення присудженого ступеня освітньо-наукового чи освітньо-творчого рівня чи присвоєного вченого звання;
  • відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
  • позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

У свою чергу, здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

  • повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
  • повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
  • відрахування із закладу освіти (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту);
  • позбавлення академічної стипендії;
  • позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання.

Види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог законодавства.

Слід наголосити, що академічна доброчесність базується на добровільній згоді усіх учасників освітнього процесу дотримуватися правил та виконувати покладені на них обов’язки. Таким чином, академічна доброчесність є необхідною й важливою складовою забезпечення якості вищої освіти

 

         За матеріалами з відкритих джерел.

 

Професор кафедри

оперативно-розшукової діяльності

факультету підготовки фахівців для

підрозділів кримінальної поліції ОДУВС

кандидат юридичних наук,

професор                                                                                                                                  Сергій АЛБУЛ

Перейти до вмісту